Deutsche Welle: Які наслідки надзвичайно високі температури матимуть на збір врожаю?
Т. Адаменко: Дійсно, постала унікальна ситуація для України. Якщо
раніше спостерігалася посуха, то це була відсутність вологи у ґрунті.
Цього року ми маємо вологу у ґрунті, але рослини потерпають від високих
температур, теплового стресу і потерпають навіть більше, ніж від
відсутності вологи. Водночас запаси вологи під пізніми культурами:
буряком, кукурудзою, соняшником в основному добрі й навіть кращі, ніж
торік. Але ж тепловий стрес рослини відчувають і насамперед кукурудза.
Денна температура вища за 30 градусів призводить до стерилізації білку,
немає повноцінного запліднення і звичайно будуть порожні качани, що може
знизити врожай цієї культури. Але зважаючи на те, що зараз існує така
кількість гібридів і ГМО, можливо, втрати будуть не такими великими.
У липні ледь не щодня повідомлялося, що температури в котромусь з
українських регіонів побили історичні рекорди спостереження. Тож які
міста можна вважати "рекордсменами"?
Цього року абсолютно нетрадиційний розподіл температури повітря.
Буквально зараз ми отримали попередні підсумки спостережень за другу
декаду липня. Чернігівська і Сумська області виявилися лідерами, побивши
усі рекорди. Середня температура там була на три градуси вищою, ніж у
Криму і загалом була найвищою за всю історію спостережень. Що ж
стосується Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Донецької
областей, то там, звісно, було дуже спекотно, але це не є чимось
унікальним для цього регіону.
Американські вчені також говорять про цей літній сезон як про найспекотніший за всю історію звітності. Чи можна припускати, що такі "температурні шоки" стають вже нормою і для України?
- Схоже на те, що вони мають рацію. Якщо раніше глобальне чи
антропогенне потепління (існують, звісно, різні думки з цього приводу) в
Україні й у сусідніх державах – Росії і Білорусі спостерігалося взимку,
то за останні 5-7 років з’явилася небезпечна тенденція підвищення
температури влітку. І ці роки частішають. Тому зовсім не виключено, що
наступного - ми знову матимемо таке літо.
Тож які уроки варто винести із цього літа? Чи не варто було б
сільському господарству України терміново опановувати технології штучної
іригації, які впроваджують у південній Європі, зокрема, в Іспанії та
Португалії?
Про це ми кажемо багато і скрізь. Не треба заглиблюватися в історію -
2007-й рік, коли було майже втрачено ранніх колосових, коли зовсім не
було дощів. І якщо не розвивати або не відновлювати систему зрошуваного
землеробства, то вже за 5-10 років потепління, яке ми ретельно вивчаємо,
відчуватиметься підвищення посушливості клімату. А отже будуть складні
умови для виробництва будь-яких культур.
Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Роман Гончаренко
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5829385,00.html
