Байдуже до якого з 4 тисяч супермаркетів "Альді" (Aldi) завітати у
Німеччині - деякі речі залишатимуться незмінними у кожному магазині.
Каву за ціною менше, ніж три євро завжди можна знайти ліворуч від входу,
поруч з варенням і чаєм. Німцям, відомим своїми консервативними
звичками, прийшлася до вподоби концепція повної передбачуваності
супермаркету, яку запропонували брати Альбрехти.
Втім, починалося все з невеличкої крамниці у Рурській області.
1962-го року для покупців відчинилися двері магазину, якого в Ессені ще
ніхто не бачив. І через десятиліття, навіть після перетворення магазину
на величезну мережу, концепція залишилася незмінною - небрендові харчі
за низькими цінами без жодної крикливої реклами. Ця бізнес-модель
"поцілила у яблучко", каже колишній член ради директорів "Альді" Дітер
Брандес. "Все дуже просто. Якщо люди можуть купити десь високоякісні
продукти за низькими цінами, чому б їм там не закуповуватися", - каже
Брандес.
Без зайвої челяді
Між тим, про засновників мережі відомо украй мало. Головне – сім'я
Альбрехтів – це супербагатії. Упродовж довгого часу брати Тео і Карл
посідали перші сходинки у списку найзаможніших людей Німеччини. За
приблизними оцінками їхній капітал становить 16 мільярдів євро. За
даними журналу Forbes, Альбрехти входять до топ-десятки найбагатших
людей світу. 
Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Тео Альбрехт. Архівне фото, 1971 р.
Бізнес-модель братів неодноразово намагалися відтворити конкуренти.
Втім, Альбрехтів ніколи не переслідували скандали, звинувачення у
промисловому шпигунстві чи корупції. Лише одного разу ім’я покійного Тео
потрапило до заголовків - 1971-го року його було викрадено і звільнено
за відкуп у 7 мільйонів німецьких марок. Після цієї історії брати мало
з’являлися на людях і рідко фотографувалися.
Попри непублічність, німецькі медіа повідомляли про натягнуті
стосунки між братами-компаньйонами. На якомусь етапі вони навіть
поділили мережу на два регіони - північ і південь. Це не завадило
"Альді" вийти і на міжнародний ринок. Сьогодні мережа має 8 тисяч
філіалів у США, Бельгії, Швейцарії і навіть Австралії, що дозволяє
"Альді" називатися однієї з найбільш мереж роздрібної торгівлі в світі.
Хоча про свої доходи компанія публічно не звітує, за оцінками експертів
її річний оборот становить 34 мільярди євро. "Невтаємниченим особам може
видатися, що "Альді" має розвинену адміністративну ієрархію з відділами
стратегічного розвитку, бізнес-консультантами тощо. Але у них нічого
цього немає", - розповідає Брандес.
Три кити успіху
Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Всередині магазину
Пряма адміністрація, обмежений і завжди постійний асортимент товарів і
незмінна політика низьких цін – саме в цьому полягає секрет успіху
братів Альбрехтів. Утім, до технологічних змін компанія адаптується
повільно. Навіть поява морозильних камер сприймалася покупцями як
справжня революція. Не кажучи вже про встановлення терміналів для оплати
покупок електронними картками. З цим в "Альді" теж зволікали довго. Але
ядро цього бізнесу ніколи не міняється і навряд чи зміниться. Про
покупців "Альді" жартують, що вони мов ті роботи швидко сканують
прилавки, наперед знаючи, що на них знайдеться. І клієнтам, вочевидь,
цей імідж не дошкуляє. Нещодавнє опитування засвідчило, що у 75
процентів німецьких покупців "Альді" користується довірою.
Автор: Бреандаїн О'Шіа, Дмитро Каневський
Редактор: Леся Юрченко
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5851336,00.html
