Поділитися:
 -
Нам потрібні права на життя та свободу, бо без цього наш вид не виживе.
Кити й дельфіни мають отримати такі самі права, адже їхня свідомість
настільки ж розвинена, що можна вважати їх "особистостями іншого виду".
У них є мови, емоції, персоналії, почуття часу, вони здатні
контролювати власні дії.
У китів багато людських рис. Гелл
Вайтхед довів, що в них є своя культура, вони передають знання з
покоління в покоління та розуміють себе і собі подібних як спільноту.
Лорі
Моріно, яка спеціалізується на вивченні мозку китоподібних, стверджує,
що він не менш складний, ніж людський. Це свідчить про їхній високий
інтелектуальний рівень.
Хто може прийняти ці права?
-
Треба створити організацію, яка розробила би механізм регуляції дій
людини стосовно дельфінів і китів. Наприклад, у кінці червня Міжнародна
комісія з китобійного промислу розглядатиме питання про продовження
комерційного полювання на цих тварин Японією, Ісландією та Норвегією.
Ми вважаємо: якщо їм нададуть мінімальне право на життя, то комісія
муситиме відхилили запити країн-китобоїв.
Чи відрізняється мова дельфінів і китів у різних морях та океанах?
-
Кити мають різні діалекти. Причому існують вони навіть у межах однієї
акваторії. Достеменно відомо, що морські ссавці спілкуються між собою.
Їхня мова досить складна. Адже вони передають інформацію не лише
звуковими сигналами, а й сукупністю рухів, дотиків.
Найкраще
дослідження мови дельфінів зробив Лу Хорман із Гавайського
університету. Також він створив дві штучні людські мови з граматикою,
словами, реченнями. З'ясувалося, що тварини здатні вивчити й розуміти
їх. Але немає доказів того, що вони користувалися ними при спілкуванні
між собою.
У дельфінів є імена?
- Це називається
"свист-підпис". Він індивідуальний у кожної тварини. Його можна вважати
еквівалентом імені. Є записи, де зафіксовано, як один дельфін
використовує "свист-підпис" іншого, щоб привернути його увагу.
Матері-дельфіни таким чином гукають дітей.
Чому ці китоподібні ніколи не проявляють агресії до людей?
-
Мабуть, тому, що й стосовно одне одного у них це трапляється дуже
рідко. Вони не вбивають представників свого виду. Чому дельфіни
допомагають людям, ніхто точно не знає. Але очевидно, що розпізнають
нас як інших розумних створінь.
Чи можуть бути в них знання, які невідомі людям?
-
Люди живуть на планеті близько трьох-чотирьох мільйонів років, тоді як
кити й дельфіни - у 15-20 разів довше. Наше середовище - суша, їхнє -
океан. Вони, напевно, більш чутливі до того, що відбувається у воді,
аніж люди до того, що робиться на землі.
У цих тварин є світогляд, вірування?
-
Вони вірять у важливість їхнього життя і, схоже, людського також. Що
необхідно співпрацювати з іншими членами своєї спільноти, допомагати -
як своїм, так і нам, коли потрапляємо в біду.
Чи мають дельфіни й кити моральні засади?
-
Горюють, коли помирає їхній малюк або хтось, із ким були тісні
стосунки. Приклади скорботи задокументовані. Тварини орієнтуються за
допомогою ехолокації. Вона подібна до радарної системи. Генерують
звукові хвилі, які відбиваються від навколишніх об'єктів, і вловлюють
їх за допомогою спеціального органу відчуття. Використовують ці звуки
при полюванні - глушать рибу. Сила цих коливань така, що якби її
використали на повну потужність, то могли б убити одне одного. Тобто
кожен дельфін і кит мають при собі суперзброю, але ніколи не заподіють
шкоди собі подібним.
Як ставляться до своїх дітей? Є якісь певні стосунки в їхніх сім'ях?
-
Малят зазвичай виховує матір. Триває це декілька років. Інші самки
іноді їй допомагають, принаймні так у дельфінів. Вчать дітей рибалити,
а коли ті дорослішають, допомагають знаходити спільну мову з іншими
дельфінами. Впізнають своїх нащадків, які вже виросли. Буває, діти весь
час живуть поруч із матір'ю. Часто можна побачити цілі родини. І ці
зв'язки дуже міцні.
У них є інцест?
- Партнера для сексу
вони вибирають дуже ретельно. А про якісь генетичні проблеми в
дельфінів і китів ніхто не чув. Отже, напевно, інцесту в них нема.
Що потрібно для спілкування з дельфіном?
-
Головне, що ми можемо зробити для налагодження контакту, - це ставитися
до них із повагою, бо ще не вміємо спілкуватися з ними у звичний для
нас спосіб. Є дуже цікава ідея в книжці "Рука" Френка Вілсона. Він
вважає, що людські мозок і рука багато в чому визначили структуру мов.
Дельфіни не мають рук, і їхній мозок міг розвиватися не так, як у
людей. Зараз дослідники пропонують дельфінам клавіатури та різні
пристрої, за допомогою яких вони могли би спілкуватися з нами. І в них
це виходить. Але вважати це нормальним спілкуванням поки що не можна.
Чому кити викидаються на берег і чому цього не роблять дельфіни?
-
Є цікава думка з цього приводу. Кити настільки згуртовані, що не можуть
залишити свого в біді. Був випадок, коли один із них захворів і поплив
на мілину, за ним рушила вся його спільнота. Дельфіни теж іноді
викидаються на берег - випадково, коли полюють на рибу.
Як помирають старі кити і дельфіни?
-
Поки що немає доказів, що вони пливуть кудись, аби померти. Але нам
замало відомо про них, аби стверджувати, ніби в них немає певних
"ритуалів", як, наприклад, у слонів чи інших ссавців. Як правило, коли
вони слабшають, на них нападають акули.
Чи може бути в них поезія?
-
Я не сказав би, що це неможливо. Деякі види китів навіть співають пісні
в певний період року. Мають спогади, передають інформацію з покоління в
покоління. До речі, можливо, вони передають її у вигляді історій.
Дельфін угадав 91 відсоток предметів
У
1980 роки американські дослідники на чолі з психологом Луїсом Херманом
довели, що дельфіни можуть розуміти штучну мову. Вона складалася зі
свистячих звуків, які створював комп'ютер.
Група Хермана навчила
дельфінів розуміти фрази з кількох слів. Спочатку до словникового
запасу входили 16 іменників, 11 дієслів, чотири слова означали напрямки
- праворуч, ліворуч, вгору, вниз, ще два - "так" і "ні".
Одного
з піддослідних - Акеа - Луїс Херман і його колеги навчили відтворювати
складні звуки, які видавав звуковий генератор, під'єднаний до
комп'ютера. Дельфін повторював усі звуки, незалежно від новизни,
складності та значення. Міг поєднувати їх із предметами, які ті
означали. 167 разів морському "вундеркінду" в довільному порядку
показували п'ять різних предметів, і в 91% випадків він правильно
називав їх.
Американець Дуайт Батта проводив дослідження зі
створення програми перекладу мови дельфінів англійською ще 1964-го. Він
сконструював електронний прилад, що перетворює слова на свист
дельфінів, а їхній свист - на звуки людської мови. Учений помер, не
закінчивши експерименти.
|
