Битва за метал: Європа занепокоєна нестачею сировини - 1 Августа 2010

Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:

Успішний розвиток економіки Євросоюзу залежить від імпорту корисних копалин. Це не лише нафта й газ, а й, наприклад, метали. У Брюсселі вже зараз думають, що робити, коли їхні запаси добігатимуть кінця.

Більшу частину сировини країнам Європейського Союзу доводиться імпортувати. Від доступу до ресурсів залежать цілі сфери економіки, наприклад, будівельна, хімічна чи аерокосмічна промисловість. За даними Єврокомісії, в галузях, що залежать від поставок сировини, працюють близько 30 мільйонів людей.

Без сировинних ресурсів високотехнологічна промисловість Євросоюзу не зможе успішно розвиватися. І залежить вона не лише від енергоносіїв, а й від поставок металів та мінералів. Їхнє значення донедавна недооцінювали, вважають у Єврокомісії. Так, для виробництва телевізорів з пласким екраном та мобільних телефонів потрібні антимоніт, кобальт, літій і тантал. Автомобільна промисловість потребує платину, а у виробництві сонячних батарей використовують метали індій та галій.

Керуючись принципом, «готуй санчата влітку», в Брюсселі ще кілька років тому почали думати про доступ до корисних копалин. Вивчити його доручили групі фахівців з міністерств різних країн, геологів та представників промисловості. У червні експерти представили свою доповідь. Проаналізувавши понад 40 металів та мінералів, вони дійшли висновку, що 14 із цього списку можна вважати «особливо важливими» або «дефіцитними», залежно від того, як перекласти англійське слово „critical". «Важливість визначається за двома параметрами – економічному значенню та залежності європейської промисловості від даної сировини», - каже Маттіа Пеллеґріні, член кабінету єврокомісара з питань промисловості Антоніо Таяні.

До «особливо важливих» матеріалів віднесені кобальт, літій, платина, магній, графіт, тантал. Очікується, що попит на ці та інші копалини зросте (в окремих випадках – у три рази до 2030 року в порівняні з 2006), а питання безперебійних поставок залишається відкритим.

Річ у тому, що природні ресурси розподілені на планеті дуже нерівномірно. Як правило, основні поклади сконцентровані в кількох країнах. При чому це або держави, що розвиваються, або нестабільні регіони. У якості прикладу Пеллеґріні називає літій, який необхідний для виробництва акумуляторів для електромобілів. За його словами, запаси літію сконцентровані в чотирьох країнах – Китаї, США, Болівії та Ботсвані.

«Це показує, наскільки критична склалася ситуація, - каже представник Єврокомісії. – Дві країни є не дуже стабільними – Ботсвана і Болівія. Дві інші – США та Китай – є основними конкурентами ЄС у виробництві електромобілів».

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Китай обмежує експорт сировини до ЄвропиЗалежність від Китаю особливо непокоїть Брюссель. За даними Єврокомісії, більша частина, а в деяких випадках – 100-відсотків видобутку германію, індію, інших важливих металів та рідкоземельних елементів припадає на Китай.

Саме той факт, що Європа імпортує сировини з КНР, і дав поштовх для дослідження, каже Корина Гебештрейт, виконавчий директор організації Euromines, що представляє інтереси європейської видобувної промисловості.

Україна теж була майже монополістом. За даними на 2007 рік, дві третини глини (65 відсотків) ЄС імпортував з України. Зараз Україна теж серед основних постачальників сировини для європейської економіки, хоча її частка не дуже велика. Наприклад, у 2009 році ЄС отримав з України 9 відсотків загального обсягу заліза.

Основна проблема, що непокоїть Брюссель, - це обмеження доступу до природних ресурсів. Уже зараз економіка в країнах-експортерах стрімко розвивається, а їх власні потреби в металах та мінералах зростають. У результаті уряди цих країн обмежують експорт шляхом підвищення податків та запровадження квот.

«Зокрема, цим шляхом пішов Китай, який встановив торгові бар’єри на поставки окремих видів сировини», - каже Корина Гебештрейт.

У Єврокомісії ці заходи називають «викривленням» конкурентної ситуації на ринку та очікують, що в майбутньому негативна для європейців тенденція посилиться.

Додатковим фактором, який посилює конкуренцію за сировину, є розвиток новітніх технологій. У Європі ще пам’ятають, який ажіотаж виник 2000 року, коли бум мобільних телефонів призвів до нестачі танталу. Тепер ситуація може повторитися з електромобілями, каже Пеллеґріні.

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Чим дорожче метал, тим дорожче автомобіль«Нас непокоять наслідки для споживачів. Якщо через нестачу бокситів підніметься ціна на алюміній, дорожче стане і сам автомобіль, тобто це вдарить по всій автомобільній промисловості», - каже представник ЄС.

Що робити? Відповідь на це питання Брюссель має намір дати восени. До того часу має закінчитися обговорення стратегії ЄС щодо доступу до сировинних ресурсів. «Один із варіантів – це піти шляхом Сполучених Штатів і створювати власні запаси сировини», - каже Пеллеґріні.

За словами представника Єврокомісії, ЄС також планує розвивати стосунки з країнами, що багаті на корисні копалини.

У свою чергу група експертів, що проводила дослідження про метали й мінерали, пропонує домагатися вільного доступу до сировинних ресурсів у рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Крім того, урядам рекомендується фінансувати дослідження зі вторинного використання матеріалів та пошуку їхніх замінників.