Баланін В.Х., Дитина Д.О., Дятчук А.В., Коб’юк І.В.

Національний транспортний університет, Україна

ТЕРТЯ, ЗНОШУВАННЯ, ЗНОСОУТОМНІ ПОШКОДЖЕННЯ І РУЙНУВАННЯ: ПИТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Згідно з даними, наведеними в багатьох джерелах інформації, наприклад [1; 2], близько 30% енергії, яка використовується в промислово розвинених країнах світу, поглинається тертям. Особливо це відноситься до транспортних засобів. Так, наприклад, відновлення працездатності автомобіля (в основному через зносні пошкодження) становить більше 50% витрат на весь життєвий цикл, включаючи виробництво, технічне обслуговування тощо.

Складність транспортних перевезень виникає в результаті динамічних взаємодій системи транспортний засіб – водій (оператор) – шлях сполучення – атмосферні умови.

Саме тому для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів країн СНД введені навчальні дисципліни. в яких розглядаються ці питання. Наведемо приклади.

В Національному транспортному університеті для спеціальності підготовки спеціалістів, магістрів (на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр) «Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій» в навчальних планах фігурує дисципліна «Триботехніка  та основи надійності машин».

В Білоруському державному університеті транспорту читається курс «Основи трибофатіки» [3].

Аналіз публікацій з цієї проблеми. Як зазначено в [4] в різних нормативних документах з повітряного транспорту для позначення одних і тих самих понять використовуються різні терміни, в деяких державних нормативних документах терміни не гармонізовані з міжнародною термінологією. Ця обставина ускладнює роботу з документацією. Деякі фахівці йдуть ще далі: висловлюється необхідність використання спільної авіаційної мови у світовій практиці повітряного транспорту [5].

Деякі спроби щодо проблеми україномовної термінології з питань тертя та зношування в машинах були зроблені в Національному авіаційному університеті. В навчально-методичній літературі подавались російсько (ru) – українсько (uk) – англійська (en) термінологія і визначення понять (коефіцієнти тертя, спрацювання, стійкість проти спрацювання тощо) [6,7,8].

Для технологічних дисциплін спеціальності 13.03.00 «Технічна експлуатація літальних апаратів і двигунів», спеціалізації 13.03.08 «Технічна експлуатація та ремонт засобів механізації і автоматизації аеропортів» (напрям вищої базової та спеціальної освіти 6.1001 «Авіація та космонавтика», спеціальність 7.100108 «Експлуатація авіаційної наземної техніки (АНТ)») таких як «Основи технології виробництва», «Виробництво і ремонт АНТ», «Взаємозамінність і стандартизація» був концептуально розроблений термінологічний словник «Виробництво АНТ», який базувався на стандартизованій термінології міждержавних стандартів з додаванням україномовних термінів [9,10]. Це дало змогу в подальшому видавати навчально-методичну літературу українською мовою.

Постановка завдання. Завданням цього повідомлення є порівняння широковживаної термінології в галузі тертя, зношування, зносоутомних пошкоджень та руйнувань.

Вирішення завдання та отримані результати. Одне й те ж явище, судячи з визначення, в державному стандарті України [11] і міждержавному стандарті СНД [12] позначається різними термінами. Нижче наведені ці терміни й визначення.

Адгезія в умовах тертя (коротка форма терміна – адгезія; англійський відповідник (en) – adhesion in friction, adhesion) – явище локального з’єднання двох твердих тіл, яке відбувається внаслідок дії молекулярних сил під час тертя.

Схватывание при трении (краткая форма термина – схватывание;  en – adhesion in friction, adhesion) – явление местного соединения двух твердых тел, происходящего вследствие действия молекулярних сил при трении.

Слід мати на увазі, що в публікаціях з цієї проблеми використовуються терміни «схватывание первого рода», «атермическое схватывание», «схватывание второго рода», «тепловое схватывание» і відповідно «износ схватыванием…».

Згідно з [11] введені наступні тріботехнічні характеристики.

Стійкість до заїдання (стойкость к заеданию) – властивість трібосистеми працювати без заїдання під навантаженням.

Теплостійкість в умовах тертя (теплостойкость при трении) – властивість трібосистеми працювати без заїдання під час розігрівання.

Згідно зі словниками [13 – 17] слід вживати такі терміни:

трибо- : електрика, логія, люмінісенція, метр, метрія, нік, ніка, система, техніка, хімія.

У той же час згідно з [11] маємо: трібо- : технічні характеристики, логія (ru – трибология, en – tribology; наука про явища і закономірності тертя, зношування та взаємодії двох тіл під час їх переміщення одне відносно одного), техніка (ru – триботехника, en – tribo-engineering; сукупність знань про методи і засоби, які використовують у прикладних галузях трібології), система (ru – трибосистема, en – tribological system; сукупність усіх трібоелементів, що беруть участь у терті і зношуванні, їхніх властивостей і зв’язків, параметрів, які впливають ззовні на ці трібоелементи, а також характеристик тертя та зношування), елемент (елемент трібосистеми, ru – трибоэлемент, элемент трибосистемы, en – element of tribological system; тіла, що перебувають у контакті, мастильний матеріал і навколишнє середовище, які беруть безпосередню участь у процесі тертя), структура трібосистеми (ru – структура трибосистемы, en – structure of tribological system; елементи трібосистеми, їхні властивості і зв’язки між ними, що виникають у процесі тертя).

Найбільше непорозумінь в царині тріботехніки.

Нижче наведені порівняння стандартизованих термінів з існуючими в офіційно виданих словниках [18 - 20]:

підшипник – валниця, вальниця, підчіпник;

підшипник кочення – підчіпник кочення, вальниця котіння;

роликовий підшипник – вальниця вальцева;

самоустановний підшипник ковзання – підшипник-самоуставень;

самозмащувальний підшипник ковзання – підшипник-самомаз, підшипник самомастивий;

передача зубчаста – передача трибова, передавач зубчастий, передавач трибовий;

передача черв’ячна – передача шнекова, передавач черв’ячний тощо.

До речі, вальниця, підчіпник подаються як діалектичні терміни [16,21].

Висновки. Викладене вище потребує наступних висновків.

·          Орфографія термінів (трібо-, трибо-) повинна бути одною.

·          Терміни, встановлені державними стандартами, є обов’язковими для вживання у всіх нормативних документах, різновидах літератури та в інших текстах незалежно від категорії та виду носіїв інформації.

Список літератури

1.      Х. Чихос. Системный аналіз в трибонике/ Пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 352 с.

2.      Дмитриченко М.Ф., Мнацаканов Р.Г., Мікосянчик О.О. Триботехніка та основи надійності машин: Навч. посібник. – К.: Інформавтодор, 2006. – 216 с.

3.      Сосновский Л.А. Основы трибофатики: Учеб. пособие. Ч. 1 – Гомель: БелГУТ, 2003. – 246 с.

4.      В.Х. Баланін, О.Ф. Шишков. Оцінювання якості технологічних процесів аеропорту// Матеріали ІV міжнародної науково-технічної конференції ”Авіа–2002" (23–25 квітня 2002 р., Київ). Т. 4. Аеропорти та їх інфраструктура. – К.:НАУ, 2002.– С.43.17–43.19.

5.      Mathews Elizabeth. Provisions for proficiency in common aviation language to be strengthened// ICAO Journal. – 2000. – 56. – N3. – C. 24-26, 41.

6.      Эксплуатация авиационной наземной техники: Методические указания по дипломному проектированию/ В.Н. Анпилогов, В.Х.Баланин, Г.Н.Гелетуха, В.В.Запорожец, Г.А.Санников, В.С.Сухобрус, С.Ф.Худасова, Д.А.Щербина.–К.:КИИГА, 1993. – 170 с.

7.      Производство и ремонт авиационной наземной техники: Методические указания и задания на курсовую работу и проект/ В.Н.Анпилогов, В.Х.Баланин, В.В.Запорожец. – К: КИИГА, 1994.–44с.

8.      Производство и ремонт авиационной наземной техники: Методические указания по курсовому проектированию/ В.В.Запорожец, В.Н.Анпилогов, В.Х.Баланин, Н.А.Давидович. – К : КИИГА, 1994.–76 с.

9.      Анпилогов В.Н., Баланин В.Х. Терминологическое обеспечение подготовки авиационного персонала по эксплуатации авиационной наземной техники// Науково-методична конференція ”Проблеми багатоступеневої підготовки бакалаврів та фахівців з напрямку ”Авіація та космонавтика” (17–18 жовтня 1995 р., Київ). Тези доповідей. – К.: КМУЦА, 1995.– С. 44–45.

10.  В.Н.Анпилогов, В.Х.Баланин. Основные положения терминологического словаря "Производство авиационной наземной техники”// Звітна науково-технічна конференція наукових колективів університету за 1994 рік (12–14 квітня 1995 р., Київ). Тези доповідей. – К.: КМУЦА, 1995.–С. 138.

11.  ДСТУ 2823 – 94. Зносостійкість виробів. Тертя, зношування та мащення. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 31 с.

12.  ГОСТ 27674 – 88. Трение, изнашивание и смазка. Термины и определения. – М.: Госстандарт СССР, 1992. – 19 с.

13.  Новий словник іншомовних слів: Близько 40 тис. слів і словосполучень/ Л.І. Шевченко, О.І. Ніка, О.І. Хом’як, А.А. Дем’янюк; За ред. Л.І. Шевченка. – К.: Арій, 2008. – 672 с.

14. Орфоепічний словник української мови: В 2-х т. Близько 140 тис. слів/ Пещак М.М., Русанівський В.М., Сологуб Н.М. та ін. – К.: Довіра, 2003.

15.  Український орфографічний словник: Близько 172 тис. слів/ В.В. Чумак, І.В. Шевченко, Л.Л. Шевченко, Г.М. Ярун; За ред. В.Г. Скляренка. – Вид. 7-е, переробл. і допов. – К.: Довіра, 2007. – 983 с.

16.  Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/ Голов. ред. В.Г. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. – 1728 с.

17.  Русско-украинский словарь: в 3-х т./ Редкол.: И.К. Белодед (предс.) и др. – 3-е изд. – К.: Глав. ред. УСЭ. 1988.

18.  Російсько-український науково-технічний словник (30 тис. слів)/ В. Перхач, Б. Кінаш. Під наук. ред. В. Перхача. – Львів: Львівська політехніка, 1997. – 456 с.

19.  Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.

20.  Новий російсько-український політехнічний словник: 100 тис. термінів і термінів-словосполучень/ М. Зубков. – Х.: Гриф, 2005. – 952 с.