«У
принципі цей прилад працює як звичайний комп’ютерний томограф, але
замість рентгенової трубки пацієнт стоїть перед так званим «лінійним
пришвидшувачем». Лікар може сам налаштовувати інтенсивність дози. Ця
комбінація – лінійний пришвидшувач і комп’ютерний томограф – гарантують
чітке потрапляння дози опромінення в організм пацієнта,» -
пояснює
Петер Кнечаурек, провідний фізик у мюнхенській клініці „Rechts der
Isar". Розроблений там метод полягає в точному опроміненні ракової
пухлини. Досі лікарі діяли так: спочатку пацієнту робили рентген, а
потім на шкірі малювали цяточки й кола, які треба було опромінювати.
Головне – не рухатися
Антон
Вастль став одним із перших пацієнтів, які користуються новим приладом.
У нього під вухами рак лімфатичних вузлів, який лікарі намагаються
знищити опроміненням. Через кілька хвилин він ляже спиною на ліжко.
Асистенти лікаря одягають на пацієнта спеціальну маску. Вона повністю
закриває груди й обличчя так, що лише ніс і очі відкриті. Головне – не
рухатися, щоб небезпечні промені потрапляли лише на хвору частину тіла.
Розроблений
у Мюнхені прилад ззовні виглядає як звичайний комп’ютерний томограф, що
робить рентген з різних боків, так, що потім у комп’ютері з’являється
тривимірне зображення органів. Це така металева конструкція діаметром
три метри з отвором посередині. В нього на спеціальному ліжку заїжджає
Антон Вастль. Залізні двері, що не пропускають небезпечну для людини
радіацію, зачиняються. Петер Кнечаурек:
«Безпосередньо
перед терапією ми робимо пацієнту звичайну комп’ютерну томографію.
Потім порівнюємо отриманий знімок із тим, що ми розробили для
лікування. Якщо є якісь відмінності, їх можна виправити.»
Пухлина може переміститися
Асистентка
сидить перед екраном комп’ютера і стежить за пацієнтом. На нього
спрямовані кілька відеокамер. На перший погляд здається, що це не «жива
картинка», а застигле фото. Але це не так. Просто пацієнт не може
рухатися, тому на екрані нічого не міняється. Якщо все правильно,
починається процедура опромінення. Петер Кнечаурек:
«Ми
знаємо з багатьох досліджень, що ракові пухлини можуть відчутно
переміщатися в тілі. Тобто існує не лише можливість, що пацієнта трохи
не так поклали, а й що пухлина пересунулася. Лікар, як правило,
враховує ці зміни й тому обирає поверхню для опромінення більшу, ніж
пухлина.»
Чим
більше поверхня опромінення, тим більше шансів, що виникнуть так звані
побічні ефекти. Це завжди небезпечно, а тим більше коли йдеться про
такі частини тіла, як голова чи шия, як у випадку Антона Вастля:
«Спочатку
нічого не відчуваєш, просто на грудях і на масці на обличчі спеціальні
позначки. Наказ не ворушитися треба виконувати на всі сто. Я перший
тиждень теж нічого не відчував, лише після восьмого, дев’ятого
опромінення я відчув, що мені важко ковтати, щось там не так.»
Якби
Антонові Вастлю робили звичайне опромінення, його ситуація могла б бути
ще гіршою. Томотерапія дозволяє зберегти життєво важливі органи.
За матеріалами кореспондентів
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3102480,00.html
